Міфологія Давньої Греції

Урок мужності. 

До 25 річниці Збройних сил України

Вшановуючи минуле, будуємо майбутнє.

       «… повернення до потреби пам’яті, до потреби знання свого         минулого, але насамперед – до милосердя, до християнського виміру відчуття людини. Це має бути щоденною пам’яттю – так, як кожна людина має потребу час від часу іти на могилу своїх рідних, згадати їх»
                                                             Оксана Пахльовська

     Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу.

      Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю массового знищення населення.
За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина          з них - діти.

      Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини.
       «Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними.

     Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, "власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків".

Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.

     Щорічно четверту суботу листопада у країні проголошено Днем пам’яті про жертви цієї трагедії.

Сьогодні, 21 листопада, в Україні втретє відзначають День Гідності та Свободи

    Свято встановлено на честь початку в цей день двох революцій в українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

     День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований. Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

    Нехтування законодавчо закріпленими пріоритетами зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців. Подібний крок став можливий за надмірної концентрації влади в руках президента Віктора Януковича та "сім’ї" – подібне було б немислиме в країні з усталеними демократичними принципами.

     Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Забаганка Сталіна визволити Київ до річниці революції коштувала тисячі життів.

В цей день 1943, Київ визволили від фашистів. Наказ визволити Київ саме до цього дня, 6 листопада на 26-у річницю революції, віддав Йосиф Сталін.

Історики стверджують, що якби радянські генерали, не поспішили виконувати його забаганку визволити місто до свята за будь-яку ціну, можна було б врятувати тисячі солдат.

Кривавий Дніпро

За офіційними даними, в боях за Київ і Дніпро загинуло 417 тис. солдат. Проте, існує версія, що насправді кількість жертв понад 1 млн.

"Радянські генерали пожертвували сотнями тисяч життів, створюючи Букринський і Лютежські плацдарми для форсування Дніпра. Але тут не було ніякої військової майстерності. Вони могли обійти Київ, оточити німців. Проте у наступ йшли раптово, аби встигнути до свята", - стверджує історик, професор Володимир Сергійчук.

Водночас доктор історичних наук Віктор Король звертає увагу на майже повну відсутність засобів переправи. Так, станом на 22 вересня 1943 року в розпал переправи на Букиринському плацдармі знаходилось лише 16 понтонів.

"Першими через Дніпро під страшним вогнем переправляли бійців штрафних батальйонів. Солдати плили тримаючись за дерева, колоди, дошки, і тонули тисячами", - пише Король у своїй праці "Битва за Дніпро: героїзм і трагедія".

При цьому з тилу на радянських солдат чекали так звані загородні загони, які відкривали вогонь по своїх, якщо солдати відступали.

Історики зазначають, що нерідко солдати йшли у бій без військового обмундирування і навіть будь-якої зброї. Письменник, очевидець тих подій Анатолій Дімаров згадує, що солдатам у руки видавали по пів цеглинки і наказували йти у бій.

"Густо плавали у воді трупи з виклюваними очима, що почали розкисати, з обличчями, які пінилися, наче намилені, були розбиті снарядами, мінами, зрешечені кулями", - пише ще один очевидець бою за Дніпро письменник Віктор Астафьєв

Прирівняли до навозу

Історик Володимир Сергійчук зазначає, що крім тактичних прорахунків і прив'язування військових дій до круглих дат причиною такої кількості жертв у боях було ставлення до життів солдат.

"Для генералів життя солдатів не було варте нічого. Їх кидали тисячами на кулемети, бо знали, що на їх місця прийдуть нові. То велика трагедія", - вважає Сергійчук.

Історик переповідає слова свого родича учасника бойових дій Павла Кравчука: "Через самовпевненість командира мінометної батареї загинули десятки солдат. Все через те, що командир відмовився змінювати місце розташування батареї, коли німці їх засікли. І коли дорікнули, що ж він наробив, той відповів: "Ничего, этого навоза у нас предостаточно".

6 листопада 1943 року Київ був визволений від гітлерівських окупантів

"Битва за Київ": Кривава Ціна Визволення - 

Визволення Києва: свято чи день пам'яті?

Майданс 2016

Реформи в освіті: фінський та японський досвід - learning world

На осінніх канікулах буде проведено консультації з історії

 

Дата проведення	Час	Назва	Вчитель	Предмет
24.10.2016 р.	10.00  - 12.00	«Готуємось до олімпіад»	Лисковчук В.В.	Історія
25.10.2016 р.	10.00  - 12.00	«Потребую допомоги у вивченні історії»	Лисковчук В.В.	Історія
27.10.2016 р.	10.00  - 12.00	«Готуємось до олімпіад»	Лисковчук В.В.	Історія
28. 10. 2016 р.	10.00  - 12.00	«Потребую допомоги у вивченні історії»	Лисковчук В.В.	Історія

Запрошуємо всіх хто потребує допомоги  у вивчені історії та може допомогти іншим

Кен Робинсон - Новий погляд на систему освіти

Конкурс патріотичної пісні - виступ 7-А

Приміть щирі вітання зі святами – Днем захисника України,

 Днем створення УПА,  Днем українського козацтва та святом Покрови Пресвятої Богородиці!

 Ці знаменні дати нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь, давню історичну традицію, а тому особливо шануються українцями.

Пресвята Богородиця вважалася покровителькою і заступницею славного війська козацького та всього українського люду. І сьогодні ми звертаємось до Матері Божої з проханням про мир, добро благополуччя, про гідне і щасливе майбутнє нашого народу. Аби на людей зійшла благодать, а душі наповнилися любов’ю, щирістю і всепрощенням.

Сердечно бажаю вам щастя, радості, добра та наснаги на успішні починання на користь Вітчизні. Нехай єднає нас незгасне світло віри і допомагає високе покровительство Пресвятої Богородиці.

Техніка Першої світової війни - презентацію  підготував учень 10 класу Кубай Олег

Будівництво пірамід у Єгипті

Трагедія Бабиного Яру

29 вересня Володимирецька ЗОШ №1  вшановувала жертв Голокосту в Україні – масового вбивства євреїв 29 – 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру в Києві.

     Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та ромів, радянських   військово-полонених, в’язнів Сирецького концтабору,  а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих та ін..

     Лише за два дні 29-30 вересня 1941 року було розстріляно майже 34 тисячі євреїв. Усього протягом двох років у Бабиному Яру розстріляно від  100 тис. до 150 тис. людей. Точну кількість жертв встановити неможливо, бо під час відступу німці змушували в’язнів концтабору викопувати та спалювати трупи загиблих.

      У Володимирці, як і у більшості містечок України був власний « Бабин Яр». Останнім прихистком для місцевих євреїв стало урочище « Смолярня», що в напрямку Жовкинь. 28 серпня 1942 року саме тут нацистськими військами було розстріляно три тисячі євреїв.

     Учителями суспільних дисциплін школи було проведено годину пам’яті

 « 75 – річниця вшанування жертв Голокосту в Україні – трагедія Бабиного Яру», та організовано пішохідну екскурсію до урочища Смолярня де біля пам’ятного знаку відбулось вшанування жертв Голокосту.

До 150  річчя від дня народження Михайла Грушевського

Сім маловідомих фактів про Михайла Грушевського

Що з того, що ми знаємо про Михайла Грушевського не відповідає дійсності?

1. Михайло Грушевський є рекордсменом серед українських істориків за кількістю написаних праць. Його бібліографія сягає майже 2 000 позицій. Серед його найвідоміших робіт: «Історія України-Руси» та «Нарис історії українського народу»

2. 7 (20) березня члени Центральної Ради обрали Михайла Грушевського своїм головою. Рішення було прийнято без відома самого Грушевського, що свідчить про його колосальний авторитет. На той час Грушевський навіть знаходився поза Україною але повернувся, щоб обійняти посаду.

3. За своїми переконаннями М. Грушевський тяжів до Партії лівих соціалістів-революціонерів.

4. Завдяки симпатіям М. Грушевського до лівих есерів, які в той час знаходилися на керівних посадах в українському Раднаркомі, у 1923 році під його керівництво були передані всі історичні установи, об’єднані в Академію наук.

5. Михайло Грушевський ніколи не був Президентом України. Він очолював Центральну Раду, яка, фактично, виконувала функції уряду. Таким чином, його скоріше можна назвати головою парламенту, але аж ніяк не президентом.

6. Грушевський тяжів до народницької історіографії. Так його визначили наступники. Зокрема секретар Центральної ради Євген Онацький, у нарисах, які називалися «Портрети в профіль» нарис про Грушевського назвав «Чесність з народом».

7. Грушевський не був противником створення української армії. Просто він розумів, що перефарбувати колишню царську армію на українську не вийде. Водночас при ньому діяли частини Народної міліції, аналогу сучасної Національної гвардії.

Україна вшанує 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру

    Минає 75 років від однієї з трагічних сторінок історії Голокосту в України - масового вбивства євреїв 29 - 30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві. 

Довідка: Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

Детальніше про Бабин Яр, і зокрема про історію та проблеми меморіалізації місця масових розстрілів можна прочитати на сайті Українського інституту національної пам’яті. 

Трагедія Бабиного Яру

Трагедія Смолярні ( Володимирець)

Голос історії

Розклад уроків у 7-А класі 

на п'ятницю 02.09.2016 р.

1.  Алгебра

2. Хімія

3. Історія України

4. Зарубіжна літ.

5. Географія

6. Українська літ.

Шкільний дзвінок

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок –

Нас закликає до навчання.

Ми поспішаєм на урок,

І знову йдемо в світ пізнання.

Тут наші любі вчителі

Нам формули життя виводять,

І научають дисциплін

Та безліч прикладів наводять.

Сидять за партами мої

Найкращі друзі в цілім світі,

Нас всіх єднають дні шкільні,

Снагою нових мрій сповиті.

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок – 

Перерву він оповіщає. 

А після неї на урок 

Учнівську всю сім'ю збирає. 

І знову дзвоник кличе нас – 

Спішімо, друзі, до навчання, 

Бо промайне так швидко час 

Й пора настане розставання. 

Графік проведення консультацій до ДПА з історії України

Графік проведення консультацій до ДПА з історії України

Дата	Клас	Час	Предмет
01.06.16 р.	9-А	11.00	Історія України
01.06.16 р.	9-Б	10.00	Історія України
01.06.16 р.	9-В	12.00	Історія України
03.06.16 р.	9-А	11.00	Історія України
03.06.16 р.	9-Б	10.00	Історія України
03.06.16 р.	9-В	12.00	Історія України
07.06.16 р.	9-А	11.00	Історія України
07.06.16 р.	9-Б	10.00	Історія України
07.06.16 р.	9-В	12.00	Історія України